Кто такая Нина Кухарчук

[kipishansky]

 

Helgi Sharp

Исторические фото.
Жаклин Кеннеди, Нина Кухарчук (Хрущева) и Джон Кеннеди, 1961 год, США.

Жаклин, конечно, икона стиля, но не спешите смеяться над женой Хрущёва. Контраст во внешнем виде двух первых леди действительно был разительным, однако некоторые детали заставят вас посмотреть на Нину Кухарчук несколько по-иному. 
Во-первых, на тот момент она была вдвое старше Жаклин Кеннеди – ей было 60 лет. Она украинка, родилась 14 апреля 1900 года в селе Васылив Люблинской губернии. Была намного образованнее Никиты. 
Она настоятельно требовала от мужа перенять опыт США в сельском хозяйстве и с собой в СССР привезла профессора Терещенко – сына известного сахарного промышленника, члена Временного правительства. 
Нина пыталась привить Никите украинские традиции, сделать из него украинца. Он стал ходить в вышитой рубахе, употреблять в разговоре украинские слова, учить украинскую историю (язык так и не выучил), петь украинские песни.
После прихода Хрущева к власти Нина Петровна появляется на публике. Хрущев берет ее с собой в зарубежные поездки – мир впервые видит жену советского лидера. 
Знание английского помогает Нине Петровне и в разговорах с супружеской четой Кеннеди; якобы, сам Рокфеллер удивился тому, как она разбирается в вопросах экономики. 
Кстати, знала 5 языков - английский, фразцузский, польский, украинский и русский. На работу ездила на трамвае - тому много свидетелей. Её шеф некоторое время не догадывался, что она – жена партийного бонзы.
В законный брак вступила только после отставки Хрущёва. Та ещё эмансипе… Они прожили вместе почти 50 лет — до смерти Никиты в 1971 году. Вдова скончалась в 1984-м. 
Кстати, в том, что Крым перешёл к Украине в 1954 году, многие усматривали теневую заслугу Нины Кухарчук - о, как!
Правда, возвращать полуостров придётся уже без неё, но как-нибудь справимся.)

PS: От себя добавлю. Что она была умнейшей женщиной, я знала давно. Кстати, их с Никитой дочка Рада Аджубей, как все говорили, и внешне, и умом - в маму, была много лет бессменным зам. главного редактора (а фактически - настоящим главным редактором) журнала "Наука и жизнь". В журналистской среде к ней относились с огромным уважением. В отличие от ее мужа , главного редактора "Известий". О нем даже шутка такая ходила: не имей сто рублей, а женись, как Аджубей.  

Comments

[proben]

Я конечно про Жаклин мало что знаю, но судя по фото считать ее иконой стиля довольно сложно. Она выглядит как модель на подиуме, а не как первая леди на официальном приеме. Кухарчук одета значительно стильней.

[kipishansky]

Ну так они во всем были абсолютно разные: одна молодая - другая зрелая, одна красивая - другая умная

[klebestr]

Жаклин тоже не была тупицей. До замужества работала журналистом, после кончины второго супруга редактором. Имела бакалавриат по французской литературе. Все это независимо от мужей.

[kipishansky]

Дак никто ее тупицей и не считает. Ее проблемой было то, что ее воспринимали в первую очередь как красивую женщину, а уже потом, может быть, и как умную. Но это беда красивых женщин

[klebestr]

и еще ее жалели. потому что супруг изменял "первой леди с предпоследней". у него действительно был роман то ли с секретаршей, то ли с уборщицей (преувелчиваю).

[kipishansky]

...Но мы отвлеклись. Тем более что в результате дети Жаклин как-то неудачно закончили... А вот дети Нины Петровны оказались гораздо более успешными

[klebestr]

хм... не знаю, о чем это говорит. двое детей жаклин умерли во младенчестве, а сын погиб в авиционной катострофе. это никак не характеризует ее, как плохую мать.

[euthanasepam]

Та обидві вони вдягнені нескромно. Наче з вар’єте вибігли.

[euthanasepam]

>> Кстати, в том, что Крым перешёл к Украине в 1954 году, многие усматривали теневую заслугу Нины Кухарчук - о, как!


Щодо Криму.

По-перше, його передали з економічних міркувань. Це дуже важлива річ, її необхідно усвідомлювати, аби не мати хибного уявлення про подальші події. Татарів та інших «зрадників народу» після відвоювання території москалі депортували, Крим знелюднів, господарство стало нікому тримати й воно занепало. Навезли були туди вошивої кацапні зі срані-рязані (так само, як до війни кацапню завезли товарняками на Донбас та в інші регіони України замість вбитих Голодомором українців), проте кацапи ж не придатні до праці. Щоб якось довести той Крим до пуття, його приписали до України. Це означало, що вода, електрика, робочі руки й усе решта — все стало клопотом УРСР. Протягом кількох десятиліть Україна своїм коштом та своїми силами відбудовувала зруйнований Крим та сяке-таке господарство.

По-друге, передача була не односторонньою, а «обміном»: за Крим до РСФСР від України відійшли чималі території (і то були багаті землі, а не руїна), які ніхто з кацапів тепер і не чухається повертати.


В економічному сенсі Крим є логістичним «тупиком» і може розвиватися лише за вживання спеціальних заходів ззовні або, теоретично, через розбудову там якихось спеціальних зон, що приваблюють інвестиції (офшорів тощо), рекреації, туризму й таке інше. Промисловість, яку совєти збудували в Криму, працювала в режимі «привезти усе з континенту та взяти з континенту воду та електрику — забрати готову продукцію назад на континент», по-іншому там неможливо. В якості великого комерційного порту, тему чого затято педалювали кацапи, Крим не має жодного сенсу, бо його логістика з континентом в обидва боки потребує додаткових кількасот кілометрів залізничного або автомобільного перевезення — за наявності «поруч» на континенті портів Азівського та Чорного морів будувати порт в Криму може лише безумець, якому зайві гроші печуть в кишені.

[bytebuster]

Я, конєшно, перепрошую, але жєна терориста Ассада — дуже інтелігентна особа.
Умнєйша жєнщіна.
Королівський Коледж у Лондоні.
В одному кроці від МБА у Гарварді (муженьок зупинив у останній момент).
Вільно англійська, французька, гішпанська, ну і арапська.
Успішно працювала у Дойче-банку і Джей-Пі Морґані.
Гарна чи ні — не скажу, не мій типаж. На Раїсу Ґарбачьову чимось схожа. Ухожена, безсумнівно.
Давайте краще про неї.

Ще можна про Єлєну Чаушеску.
Про Аліну Кабаєву. (каюся, мені такий типаж подобається)
Або про жінок Берії.
Або про гарем Хусєйна чи Гаддафі. Тожє, напевно, добрєйші і умнєйші жєнщіни.

Ні? А знаєте, чому ні? Бо вони — жони терористів. І це — визначальна характеристика, усе інше — без різниці. І місце їм — поруч з Єлєною Чаушеску.

[kipishansky]

Я чомусь згадала, що жінок нацистських злочинців не судили разом з чоловіками, якщо самі вони в злочинах не приймали участі (а я таких не можу пригадати). У них по-різному склалися долі, як і у дітей. Визволителі карали за злочини, а не мстилися. Що ж до Чаушеску, то я не знаю, наскільки Єлєна Чаушеску була причетна до злочинів чоловіка, але мені вся ця історія була суспект. І суд, і страта більше схожі були на замітання слідів - надто поспіхом все відбулося. Без сумніву, обидва унесли із собою в могилу багато цікавого...

[bytebuster]

Несправедливий суд Лінча — це завжди погано.

Але.

Єлєна Чаушеску здохла не у грудні 1989.
Вона здохла тоді, коли звʼязалася з Ніколає. Саме тоді вона сама, без примусу, обрала свою долю.

Так само, як бурятський танкіст здихає не тоді, коли в його танк вціляє «Джавелін». А тоді, коли бурят у той танк сідає.

І це — справедливо, на мою думку.