kipishansky: (Default)
[personal profile] kipishansky
Вчора всі соц. мережі насміхалися зі звернення лисого лиха до своїх підданих. А от німецькі телеканали виявили певну занепокоєність. Аякжеж, у нього якась нова зброя. Ніхто, правда, не знає, чи вона дійсно небезпечна і чи вона дійсно є. Але про всяк випадок треба занепокоїтися. Бо хто ж його зна...
Та знають, знають вони, що то за зброя. Але занепокоюватись треба, щоб західний виборець перестав врешті-решт пручатися підвищенню витрат на Бундесвер. Там, правда, мало що від того Бундесверу залишилось, кажуть вони. Але бентежать мене непевні сумніви, що то таке кокетування. Прибіднюються, щоб більше зкачати.
Не подумайте, бува, що я маю щось проти. Звичайно, треба Бундесвер озброювати і зміцнювати. Час залишити сподівання, що Америка, бува чого, захистить. Час полягатися на себе, на власні сили. Це нелегко, НІмеччина, як і Україна, не має і не може мати власної ядерної зброї. Але, на відміну від України, яка віддала цю зброю з власного бажання, НІмеччина змушена була підписати угоду про свій неядерний статус примусово: ще свіжі були спогади про дві розпочаті нею світові війни, нікому не хотілось, щоб німцям раптом спало на думку розпочати ще й третю, термоядерну, останню. Отже привчили їх до думки, що в разі чого, їх захистять. І вони з радістю направили кошти, які інші держави витрачали на оборонне озброєння, на користь економіці та росту добробуту. Вдало направили, Німеччина зараз одна з провідних, економічно розвиненіших країн світу. Але надто вже безтурботно, навіть халявно щодо обороноздатності. Озброєння можуть і виробляють першокласне - але не для себе, а на продаж. Протиядерний захист - від американців. Армія в центрі Європи - теж наче непотрібна, хай навколишні сусіди про свою безпеку дбають, тоді й сюди ніхто не дійде...
Та часи міняються. А з ними - і американські президенти. Онде Трамп вже заявив, що європекйські проблеми його не цікавлять, хай у Старому Світі самі за себе клопочуться. ТІльки без'ядерний статус Німеччини залишається стабільним. А між тим ворожі ракети стають щодня все ближче. І заклопотаність в цій ситуації не тільки не зайва, а й конче потрібна. Тож не треба насміхатися з них та їхнього страху. Згадайте себе перед початком війни - теж страшно було. Але як дійшло до діла, то де той страх подівся. Думаю, те ж саме буде і з німцями. Бо їм теж є багато чого захищати - їхній добробут, їхні наукові та технічні надбання, їхню поновлену природу, їхні затишні домівки...
Так що хай собі висловлюють занепокоєння. Чим більше страху - тим ретельніше будуть готуватися до оборони. А підготовленість - це вже половина успіху.
Українцям же - своє робити.