https://assassins-cloak.dreamwidth.org/193339.htmlЗі щоденника Джорджа Орвелла (1903–1950), англійського письменника і журналіста, у січні 1941 р. – мешканця Лондона:
[_] переконаний, можливо справедливо, що небезпека, яка виходить від Народних зборів, дуже недооцінюється, що треба боротися і не нехтувати цим. Він каже, що тисячі простодушних людей захоплені привабливою програмою Народних зборів і не усвідомлюють, що це поразницький маневр, спрямований на допомогу Гітлеру. Він процитував листа настоятеля Кентерберійського, який каже: «Я хочу, щоб ви зрозуміли: я всім серцем за перемогу у війні і я вірю, що Вінстон Черчилль – єдиний можливий лідер для нас, поки війна не закінчиться» (чи приблизно так), але проте підтримує Народні збори. Виявляється, таких тисячі.
Щодо того, що каже [_], принаймні безперечний факт, що Народні збори звідкись отримали багато грошей. Їхні плакати всюди, у тому числі й багато нових з «Дейлі воркер». За місце не треба було платити, але навіть при цьому друк і т. д. мав би коштувати дуже дорого. Вчора я зірвав кілька таких плакатів, я вперше зробив таке. Пор. влітку, коли я виводив крейдою «Геть Чемберлена» тощо, і в Барселоні, після придушення ПОУМ, коли я написав «Visca POUM». У будь-який звичайний час мені не властиво писати на стінах або втручатися в те, що написав хтось інший.
Через дефіцит цибулі в усіх загострився нюх на її запах. Четвертинка цибулини, покришеної в рагу, відчувається дуже сильно. Е. учора відчула, як тільки я її поцілував, що я їв цибулю приблизно 6 годин тому.
Приклад рекету, який починається, коли будь-який товар, ціна якого не контролюється, стає дефіцитним – ціна на будильники. Зараз найдешевші, які можна дістати, по 15 ш. – той різновид нікчемного німецького виробу, який зазвичай продавався по 3 ш. 6 п. Маленькі олов’яні французькі, що були по 5 ш., тепер по 18 ш. 6 п., і всі інші за відповідними цінами.
«Дейлі експрес» використала «бліц» як дієслово.
Сьогоднішні ранкові новини: прорвано оборону Тобрука і призупинено вихід «Дейлі воркер». З останнього приводу дуже сумнівна радість.
(Джордж Орвелл, Щоденник, Кн. 2, переклав з англійської Володимир Верховень (Харків: Фоліо, 2023), с. 55–56)