Про престижні взагалі не йде мова. Так сталося, що я добре ознайомилась із німецькою системою освіти. Вона справді орієнтована на індивідуальні здібності дитини. Це не означає, що діти мають можливість обирати, що вони хочуть вчити, а що - ні. Мова про інше. Дитині дають максимум знать з усіх фахів, а оцінюють за індивідуальною здатністю дитини цей обсяг знань засвоювати. Як наслідок - дитині набагато легше вчитись і не соромитись, якщо в чомусь вона не блище. Про методики викладання - то взагалі окрема тема: вони такі, що навіть остання нездара зрозуміє і фізику, і хімію, і математику в тому обсязі, який їй дійсно згодиться в житті - чи то в побуті, чи то в науці.
Є в Німеччині ще одна форма освіти - школи Вальдорфа. Вони орієнтовані саме на виключно здібності: що дитині подобається, те їй і викладають. Але це саме елітні платні школи з великою часткою креативності й мистецтв в програмах, про них я маю дуже обмежене уявлення, хоча маю знайомих викладачів таких шкіл.